Щодо публікації про відомих радіоаматорів

Щодо публікації про Максиміліана Кольбе:
а) У другій половині 30-х років він теоретично не міг мати позивний з префіксом SP3 (видавалися 1929-1933 рр.), так як у 1933-1939 pp. видавалися позивні із префіксами SP1, а військовослужбовцям – SP2. Це зафіксовано як у виданих двох моїх книгах: “Истрия радиолюбительства во Львове (хроника: 1924-1939 гг.)”. – Львов: 2000, 23 с. та “LKK – 80 років! (версії на трьох яз.: рос., польс. та укр.)”. – Львов: 2006, 48 c., так і у спільній із SP5CCC книзі “Lwowski Klub Krotkofalowcow. Zarys dziejow”. – Warzawa: 2008, 228 с.
б) Він ніколи не жив у Львові (див. вкладення для завантаження).
Посилання для завантаження – Слідами однієї радіоаматорської легенди (рос. мова, файл PDF, 2.93 МБ)

Стосовно короткохвильовиків, яких нібито ще можна почути в ефірі. У наведеному списку в публікації від 22 лисопада (позиві вибірково натаскані з моєї старої книги “Радиолюбители – кто есть кто!” – Львов: 2000, 38 с.). Як повністю текст цієї книги, так і вибіркові з неї списки (без вказівки джерела) я зустрічав на різних сайтах деяких країн та регіонів Росії.
В опублікованому списку вже багато S.K.
Дані списки в моєму РС (років 10 тому змінив назву на “Коротковолновики – кто есть кто!”) постійно додаються і по деяких персоналіях коригуються.

73! UY5XE