PA 144 MHz

Може хтось в темі і є чим поділитись

PA це скорочення від слова amplifier - такий собі допоміжний пристрій для проведення

повсякденних місцевих зв"язків з метою сказати один одному, що як такової нової інформації немає. І чемно подякувати за проведений одна тисяча п"ятисотий зв"язок з одним і тим же кореспондентом.

Але якщо без жартів - край необхідна річ під час проведення змагань та при гарному проходженні. Про місяць та метеори - мовчу - бачив тільки на малюнках.

Так ось - хочется щось таке собі замутити. Може комусь будуть корисними мої ідеї, може хтось щось підскаже, або виправить...
Є декілька фото з загальною назвою "Робота над двійкою"

. Під кожним фото розмістив свій коментар. Але щось в мене не зовсім получається їх логічно розмістити.... Получилося!

: От такий ламповий відсік зібрав вже давненько. Вентилятор слухав вухами - досить потужньо шумить. З"ясувалося - шумить ще й ефір з ним. Щіточки свою справу роблять. Замість того, щоб боротися з радіозавадами поборовся з самим охолоджувачем. Зараз він такий як на фото 2-4.; 1.jpg (149.15 Кіб) Переглянуто 66437 разів

: 2.jpg (169.1 Кіб) Переглянуто 66437 разів

: 3.jpg (135.09 Кіб) Переглянуто 66437 разів

: І механічний шум набагато менший. Набагато більший напір повітря від нього. Ну і щіток там немає.; 4.jpg (148.35 Кіб) Переглянуто 66437 разів

: Тепер загальний вигляд лампового відсіку такий.; 5.jpg (96.87 Кіб) Переглянуто 66437 разів

: Хотілося би зробити той РА легшим. Але щось до безтрансформаторного живлення (перемножувач напруги мережі) поки неготовий. Тому перероблений трансформатор від УІП-1 - з запасом саме те, що необхідне (0,6А при 1,5 - 2 кВ на аноді). Мотати вручну біля 3 тис. витків - це та ще пісня!; 6.jpg (64.14 Кіб) Переглянуто 66437 разів

: Обов"язкова міжшарова ізоляція та міжобмоточна.; 7.jpg (107.16 Кіб) Переглянуто 66437 разів

: Після кожного шару обов"язково лакую. Шкода, що фото не передає запах :-); 8.jpg (109.72 Кіб) Переглянуто 66437 разів

Забув зробити те, що у таких випадках роблять у першу чергу - на анодах, конденсаторах одним словом, на більшості деталей у наявності смертельно небезпечна напруга, і перед тим, як відкрити кришку корпуса для будь-яких дій по пайці, наладці, навіть фото зробити - треба вимкнути пристрій, від"єднати від мережі 220 В, розрядити високовольтні конденсатори, деталі від залишкового заряду, переконатися, вимірявши напруги на деталях до яких необхідний доступ, що напруга відсутня. Не доторкатися до корпусу радіоламп - для металокераміки допускається розігрів до 250 градусів, що може викликати серйозні опіки. Не забувати про небезпеку ВЧ напруги з її опіками. Необхідне безумовне виконання загальної техніки безпеки при роботі з подібними пристроями.

Продовжу...
Лампа металокерамічний НВЧ-тріод ГИ-7Б - дешеве та просте як борщ рішення. Схема - загально відома. Спробую накал живити постійним стабілізованим струмом. Ну і система захисту - за мотивами G3SEK для тріодів.

По мірі наявності часу та натхнення, буду прикладати руки до цього свого заліза і періодично викладати фотки з коротким описом.
От ще декілька з них

Частіше за все, роботи, пов"язані з кустарним виготовленням радіоаматорської техніки в непромислових, поодиничних екземплярах не стільки цікаві, скільки монотонні, а часом тяжкі до такого ступеню, що просто приходиться іноді себе заставляти щось робити... Отже, намотка анодного трансформатора - кожний шар вручну намотав, зробив пропитку лаком - точніше звичайне фарбування звичайнісіньким пензликом, дочекався, поки висохне лак, зробив міжшарову ізоляцію з прокладкового паперу (непогано показав себе папір для загортання іжї з "Ашану" - білі листочки формату А4 - для менших за розміром трансформаторів і "Пергамент для випікання" - рулон довжиною 5м та шириною біля 30см. Цупкий, тонкий та непогано всмоктує лак.) І так більше двадцяти разів, на що загалом було витрачено з календарний місяць. Так, занадто великий час для одного пристрою - трансформатора, але це не виробництво... А скільки ми його, того часу витрачаємо даремно, у порожнечу, - а так хоч анодний буде, та й від дурних думок під час роботи над ним менше у голові крутиться

Хочу поділитися де-якими порадами. Обов"язково використовувати на руці, по якій подаеться дріт і робиться його натяжка, має бути одягнута рукавичка, бо навіть через рукавичку умудрявся іноді отримувати потертості шкіри на пальцях. Пальці, які вкладають виточок до виточку, нажаль мають бути без рукавички - бо втрачається чутливість і так акуратно та щільно не намотати (мова йдеться про ручну намотку). Але тут і навантаження набагато менше, ніж на подаючій дрід руці. Витки вкладати щільніше і сильніше робити натяжку дроту - після пропитки (закріплення, фіксації лаком витків) ймовірність їх гуляння у електромагнітному полі мінімальна, що підвищує загальну надійність пристрою. Крім того, коефіцієнт заповнення по міді буде вишим, і саме головне, - не буде такої ситуації, що просто необхідна кількість витків не поміститься у вікні. У високовольтних трансформаторах небажано відводи робити з середини шару обмотки, щоб відвід не лежав поперек шару обмотки, навіть добре заізольований. Краще розрахувати так, щоб кінець шару і був відводом. Така конструкція відводів зменшує геометрічні розміри котушки.
Обов"язково треба звертати увагу на цілісність міжшарової ізоляції - ізоляційного паперу. Де трохи подерлося (особливо дереться на краях на місці розрізів біля щічок), треба підкласти маленьки кусочок лакотканини. Бо напруги там гуляють немаленькі. І шкода буде, якшо у такому місці може виникнути міжвитковий пробій. Такі місця видно на моєму фото.

: От такий пляцок під назвою "День і ніч" получився. Не вистачило дроту, прийшлося доштуковувати іншим - нічого у тому страшного. От тут видно шматочки лакотканини на місцях подертості паперу...; 20.jpg (151.38 Кіб) Переглянуто 66353 разів

: І зважив; 19.jpg (115.61 Кіб) Переглянуто 66353 разів

: І ось вага - символічна така :-); 18.jpg (127.79 Кіб) Переглянуто 66353 разів

: Ось такою спеціальною ізоляційною лакотканинною стрічкою робив міжобмоточну ізоляцію. Думаю, що получилося по феншую. Запаси ще з тих часів. І навіть гудрон, чи навіть нафта-сирець ще й досі не засохли. От матеріал!; 17.jpg (56.88 Кіб) Переглянуто 66353 разів

: Така красава... Полакована; 12.jpg (157.13 Кіб) Переглянуто 66353 разів

Далі буду остаточно збирати трансформатор.

Ну і сьогодні "дозволив" собі трохи... попрацювати. "Одягнув" трансформаторну котушку у залізо. Тут складного такого нічого немає. Єдине що треба - не спішити з укладанням пластин. Пластиночка до пластиночки, але не до кінця. На цьому трансформаторі залишив приблизно 8мм з двох боків. Краще достукати, коли вже весь набір пластин зібраний, ніж розтягувати,- і все одно, прийдеться розбирати, щоб забрати перехліст без пошкодження пластин, який хоч з один, але утвориться, якщо щільно з двох протилежних боків укладати до упору пластини. Інструмент, яким я користувався під час зборки трансформатора - молоточок, немаркований, грам з 70-80 і нажаль, не знаю, як правильно називається, металічний, вкритий гумою, вагою грам до 200 предмет, який приставляється до місця удару (де треба підігнати пластини одну до одної), а з протилежного боку б"ється молоточком. Перевага - немає деформації пластин, та слідів ударів молотка по поверхні. Молоточком можна достукувати, коли вже майже стався моноліт.
Стягнув шпильками майже так, як має бути. Хай пару днів постоїть, час є, - (займуся як раз паралельно, короткохвильовим РА, але це інша пісня для іншої гілки форуму), притреться, бо треба ще загнати пару чопиків між котушкою та залізом, пролакувати торці, щоб запобігти гудінню. І потому, розпаяти виводи... І до 220

: От так виглядає мій кВт анодний трансформатор і тулзи для зборки. Купюра для оцінки розмірів.; 22.jpg (163.37 Кіб) Переглянуто 66331 разів

: ...з іншого ракурсу; 23.jpg (155.86 Кіб) Переглянуто 66331 разів

: А тут видно, що треба попрацювати ще молоточком. Між іншим, чим краще підігнані пластини одна до одної, тим вільніше вставляється шпилька. Доречі, з теорії, перед остаточною зборкою, шпильку треба обгорнути ізоляційним матеріалом - конденсаторним папером, або якоюсь полімерною плівкою або тоненький кембрик задля того, щоб запобігти замиканню сусідніх пластин що веде до зменшення вихрового струму. Для мене це так і не рішене до сих пір питання. Чому, - тому, що мені зустрічалося велика кількість трансформаторів проварених електрозваркою! Як тут бути з вихровими струмами? :-) Напевне, інше залізо :-) :-) :-) гамериканське, або німецьке; 24.jpg (123.1 Кіб) Переглянуто 66331 разів

А тим часом справа доходить і до іншого компонента блока живлення - конденсатора. Поліз у "закрома родіни" - знайшов

: 25.jpg (160.91 Кіб) Переглянуто 66331 разів

: 26.jpg (90.72 Кіб) Переглянуто 66331 разів

Ще хотів щось пошукати, а то і залишитися у тих закромах - вигнали

З великим-великим запасом по електричних параметрах, і де та ГУ78

для такого конденсатора... Але скільки той запас може лежати - пора і попрацювати, хай хоч і на ГИ7Б та на 2кВ

Нове поступлення - високовольтні, потужні діоди (вже сучасні 10А на 1000В), високовольтні конденсатори (6н8 на 2кВ) та резистори (120 кОм на 2 Вт). Це все елементи високовольтного місточка.
Думаю, що немає секрету у тому, для чого ті усі детальки - для випрямлення "кривого" струму у прямий

, тобто для перетворення змінного струму у постійний - це робота, взагалі, діодів, а щоб самим діодам комфортніше було працювати ставляться їм у паралель конденсатори та резистори. Резистори-шунти - для вирівняння величини напруги між послідовно включеними діодами, у випадку, коли діоди закриті зворотнім струмом. Поскільки зворотній опір діодів набагато більший за опір резисторів, то падіння напруги у парі діод-резистор (при закритому діоді) буде визначатися резистором. Там масимальний розбіг +-10%, а на практиці, і менше, - що набагато краще за розбіг зворотнього опору діодів(тут треба враховувати ще й вплив робочої температури на резистори та діоди). Однак, з розвитком технологій виробництва діодів, іх параметри покращуються, і, за досвідом конструкторів високовольтної техніки, вже немає необхідності у встановленні резисторів. Бо розбіг у зворотньому опорі сучасних діодів малий і величина зворотньої напруги, що падає на діодах приблизно однакова. Я погоджуюся також з цим. А от на практиці поміряти параметри діодів немає чим, та й проводити численні лабораторні роботи - не моя мета. А таких даних для послідовного включення діодів у DATASHEET-ах немає. Безумовно, якщо у масштабах промислового виробництва, економія півтора-два десятка дво-трьохватних резисторів на одиницю продукції дає економію, то для себе любимого в умовах кустарного виготовлення при наявності у "закромах родіни" достатньої кількості цього добра, я всеж-таки вирішив їх поставити. Маслом кашу не зіпсуєш, враховуючи країну походження і абсолютеу невідомість виробника тих потужніх діодів. З конденсаторами легше - протипоказань, щоб їх не ставити немає. Їх не тільки варто, а й необхідно ставити. Поскільки діод - це нелінійний радіотехнічний елемент і у процесі переключення з проводящого у непроводящий стан і, навпаки, - виникае купа перехідних процесів, які викликають шум та купу непотрібних випромінювань у ефір. Ці конденсатори якщо не долають ці процеси повністю, то суттєво зменшують їх вплив на наші RX.

: 26.jpg (114.85 Кіб) Переглянуто 66257 разів

Зібрав, пофарбував, поміряв де-які параметри.
Не гуде, дивно, але зовсім не чути... Струм ХХ 250 мА
Напруги на вторинних обмотках 600, 600, 215 та 145 Вольт. Що має дати під навантаженням у 550-600 мА біля двох киловольт. Ніби як раз те, що треба. В разі потреби є можливість забрати 20 або 35, або разом, 55 витків з загальних 380 з первинної обмотки з відповідними змінами параметрів трансформатора.

: 27.jpg (144.68 Кіб) Переглянуто 66247 разів

А ось нове поступлення з "закромов родіни" - дросель фильтра на вході мережі 220 Вольт. Конденсатори для фільтра також в закромах є

: 28.jpg (160.54 Кіб) Переглянуто 66247 разів

LKK.ORG.UA

PA 144 MHz

PA 144 MHz

Re: PA 144 MHz

Re: PA 144 MHz

Re: PA 144 MHz

Re: PA 144 MHz

Re: PA 144 MHz

Re: PA 144 MHz

Re: PA 144 MHz